опертий
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | опертий | оперта | оперте | оперті |
Родовий | опертого | опертої | опертого | опертих |
Давальний | опертому | опертій | опертому | опертим |
Знахідний | опертий, опертого | оперту | оперте | оперті, опертих |
Орудний | опертим | опертою | опертим | опертими |
Місцевий | на/у опертому, опертім | на/у опертій | на/у опертому, опертім | на/у опертих |
опертя
ОПЕРТЯ, я, с., розм. 1. Те саме, що опора 1, 3, 4. Позіхаючи і примощуючись на канапці так, щоб голова мала опертя, починає він:. . - Було воно так (Вільде, На порозі, 1955, 308); В роботі Зоя знаходить справжню насолоду, робота єднає її з колективом, що давно вже став для дівчини і ріднею і найпевнішим опертям у житті (Гончар, Південь, 1951, 157); Він шукав точки опертя, від якої можна було б іти (Рибак, Гармати.., 1934, 89).
2. рідко. Те саме, що опір 1. Квіти рясту фіалкові - теплі і сонячні. І хоча тіло квітки ще тверде, напружене, готове до опертя холоду й негоді - її дух вже ніжний, теплий, весняний (Смолич, II, 1958, 10); Як бачте, я не даром член союза, Хоча із музою у мене є тертя. Вона мовля мені, що я її обуза, І все життя вчиняє опертя (Воскр., Цілком.., 1947, 87).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | опертя | опертя |
Родовий | опертя | опертів |
Давальний | опертю | опертям |
Знахідний | опертя | опертя |
Орудний | опертям | опертями |
Місцевий | на/у оперті | на/у опертях |
Кличний | опертя | опертя |