оглухнути
ОГЛУХНУТИ і ОГЛУХТИ, хну, хнеш, док. Втратити здатність чути; стати глухим. Тілько я, мов окаянний, І день і ніч плачу На розпуттях велелюдних, І ніхто не бачить, І не бачить, і не знає - Оглухли, не чують (Шевч., І, 1963, 329); Я поїхав відвідати мойого [мого] старого приятеля Гриця. Він давно оглух і тяжко з ним перебалакувати (Стеф., І, 1949, 216); Орлюк.. кричав у телефонну трубку. І чи тому, що ніхто вже йому не відповідав, чи тому, що оглух від вибухів, чи що вороги вже справді були близько, обличчя його відбило страждання (Довж., І, 1958, 285).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | оглухну | оглухнемо |
2 особа | оглухнеш | оглухнете |
3 особа | оглухне | оглухнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | оглухнув | оглухнули |
Жіночий рід | оглухнула | |
Середній рід | оглухнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | оглухнімо | |
2 особа | оглухни | оглухніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | оглухнувши |