обороноздатний
ОБОРОНОЗДАТНИЙ, а, е. Забезпечений усіма засобами, необхідними для оборони; здатний, підготовлений до оборони. Не можна зробити країну обороноздатною без величезного героїзму народу.. (Ленін, 34, 1973, 186).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | обороноздатний | обороноздатна | обороноздатне | обороноздатні |
Родовий | обороноздатного | обороноздатної | обороноздатного | обороноздатних |
Давальний | обороноздатному | обороноздатній | обороноздатному | обороноздатним |
Знахідний | обороноздатний, обороноздатного | обороноздатну | обороноздатне | обороноздатні, обороноздатних |
Орудний | обороноздатним | обороноздатною | обороноздатним | обороноздатними |
Місцевий | на/у обороноздатному, обороноздатнім | на/у обороноздатній | на/у обороноздатному, обороноздатнім | на/у обороноздатних |