обмарювати
ОБМАРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБМАРИТИ, рю, риш, док., перех., рідко. 1. Викликати галюцинації. Полягали спати. Тільки примовкли - знову кинулась.. з усіх кутків густа стума, труїла, обмарювала: не там вікна, не туди стіни, вся кімната тоне кудись в чорне провалля (Вас., II, 1959, 114); // Зачаровувати, морочити. [Єпископ:] Який злий дух тобі обмарив серце? (Л. Укр., II, 1951, 231); // безос. Його немов обмарило, немов нечиста сила водила по цьому пустирі (Тют., Вир, 1964, 315).
2. Мріяти про кого-небудь, плекати надію на щось; омріювати.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обмарюю | обмарюємо |
2 особа | обмарюєш | обмарюєте |
3 особа | обмарює | обмарюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обмарюватиму | обмарюватимемо |
2 особа | обмарюватимеш | обмарюватимете |
3 особа | обмарюватиме | обмарюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | обмарював | обмарювали |
Жіночий рід | обмарювала | |
Середній рід | обмарювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обмарюймо | |
2 особа | обмарюй | обмарюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | обмарюючи | |
Минулий час | обмарювавши |