облавок
ОБЛАВОК, вка, ч., заст. Борт. Алі.. хапався за бік баркаса і піднімався разом з ним догори, мов краб, приліплений до кораблевого облавка (Коцюб., І, 1955, 390); Лозові дуги, що я витяг із човна і налагоджував зігнути над каючком, ніяк не потрапляли до кільчиків облавка (Досв., Вибр., 1959, 410); Шумить Вода невтомна за.. облавком, Волога й тьма охоплюють істоту (Рильський, І, 1956, 242).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | облавок | облавки |
Родовий | облавка | облавків |
Давальний | облавкові, облавку | облавкам |
Знахідний | облавок | облавки |
Орудний | облавком | облавками |
Місцевий | на/у облавку | на/у облавках |
Кличний | облавку | облавки |