нормувальник
НОРМУВАЛЬНИК, а, ч . Фахівець з нормування. Прийшли хронометражист і нормувальник. Вони повинні простежити і записати до секунди весь робочий день Костюченка (Ткач, Черг. завдання, 1951, 154); В господарствах, які впроваджують технічно обгрунтовані норми, слід виділити нормувальника або доручити цю роботу економісту (Хлібороб Укр., 11, 1964, 26).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | нормувальник | нормувальники |
Родовий | нормувальника | нормувальників |
Давальний | нормувальникові, нормувальнику | нормувальникам |
Знахідний | нормувальника | нормувальників |
Орудний | нормувальником | нормувальниками |
Місцевий | на/у нормувальнику, нормувальникові | на/у нормувальниках |
Кличний | нормувальнику | нормувальники |