несосвітенний
НЕСОСВІТЕННИЙ, а, е, розм. 1. Який вражає своєю безглуздістю; позбавлений здорового розуму, розсудливості; несусвітний. Вони [вороги] зводять на нас, зокрема на відносини між народами Радянського Союзу, несосвітенні наклепи (Рад. Укр., 25. XI 1956, 1).
2. Дуже сильний своїм виявом. Знявся такий несосвітенний шарварок, що позбігалися з усієї околиці польські жовніри (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 469); // Надто великий, значний. Театр справжній: квитки коштують, мабуть, суму несосвітенну! (Полт., Повість.., 1960, 373).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | несосвітенний | несосвітенна | несосвітенне | несосвітенні |
Родовий | несосвітенного | несосвітенної | несосвітенного | несосвітенних |
Давальний | несосвітенному | несосвітенній | несосвітенному | несосвітенним |
Знахідний | несосвітенний, несосвітенного | несосвітенну | несосвітенне | несосвітенні, несосвітенних |
Орудний | несосвітенним | несосвітенною | несосвітенним | несосвітенними |
Місцевий | на/у несосвітенному, несосвітеннім | на/у несосвітенній | на/у несосвітенному, несосвітеннім | на/у несосвітенних |