недогризок
НЕДОГРИЗОК, зка, ч., розм. 1. Недоїдений, недогризений шматок чого-небудь. [Марія:] Та бач... голодно дуже у нас. Чи не можна... може, сухарів... може, недогризків якихось... бо діти плачуть (Собко, П'єси, 1958, 34); - Ти часом не можеш мені сказати, звідки походить слово Харків? - питає Огей, беручи з рук приятеля шматок ковбаси й недогризок хліба (Досв., Вибр., 1959, 218).
2. перен. Невеликий шматочок якого-небудь предмета, малопридатний для використання. Коло нефарбованого старого стола, на якому.. валявся недогризок олівця, сиділо двоє (Шовк., Інженери, 1956, 51).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | недогризок | недогризки |
Родовий | недогризка | недогризків |
Давальний | недогризкові, недогризку | недогризкам |
Знахідний | недогризок | недогризки |
Орудний | недогризком | недогризками |
Місцевий | на/у недогризку | на/у недогризках |
Кличний | недогризку | недогризки |