натоплювати
НАТОПЛЮВАТИ1, юю, юєш, недок., НАТОПИТИ, топлю, топиш; мн. натоплять; док., перех. і без додатка. Розпаливши вогонь, нагрівати що-небудь. Піч треба дуже натоплювати, щоб у хаті було дуже тепло та душно (Кв.-Осн., II, 1956, 226); Хоч як натопи лежанку звечора, а однаково до ранку вихолоне (Кучер, Трудна любов, 1960, 364); - Ну й холодно ж у нашому бліндажі, хоч собак гони. Давай оцю сосонку звалимо та натопимо (Тют., Вир, 1964, 291).
НАТОПЛЮВАТИ2, юю, юєш, недок., НАТОПИТИ, топлю, топиш; мн. натоплять; док., перех. 1. Жарячи або підігріваючи, розтоплювати яку-небудь кількість чогось (про лій, віск і т. ін.). - Ну й ситенний [заєць].. Гарців далебі із троє Я тоді із нього, може, Натопив самого лою (Манж., Тв., 1955, 243); Закололи, значить, того кабана.., натопили смальцю, наробили ковбас (Вишня, II, 1956, 37); // тільки док. Довгим кип'ятінням наготовляти (про молоко). Натопити молока.
2. рідко. Те саме, що виплавляти. Історія йде не помалу. І мужніх сердець вогнепад Вже завтра натопить металу На тисячу тисяч гармат (Воронько, Коли я.., 1963, 68).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | натоплюю | натоплюємо |
2 особа | натоплюєш | натоплюєте |
3 особа | натоплює | натоплюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | натоплюватиму | натоплюватимемо |
2 особа | натоплюватимеш | натоплюватимете |
3 особа | натоплюватиме | натоплюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | натоплював | натоплювали |
Жіночий рід | натоплювала | |
Середній рід | натоплювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | натоплюймо | |
2 особа | натоплюй | натоплюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | натоплюючи | |
Минулий час | натоплювавши |