натина
НАТИНА, и, ж ., діал. Дика лобода. На протилежнім кінці картопляної нивки з-посеред високих рядків і напіввисохлої натини мигнула йому чорна, обстрижена голова одного з братів (Фр., VI, 1951, 144); Настя пригадала, що їй треба ж нарвати на городі натини корові, і вона разом із Сонею одразу зникла (Вас., II, 1959, 194).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | натина | натини |
Родовий | натини | натин |
Давальний | натині | натинам |
Знахідний | натину | натини |
Орудний | натиною | натинами |
Місцевий | на/у натині | на/у натинах |
Кличний | натино | натини |