нарощений
НАРОЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наростити. При перевезенні легких вантажів (цукрові буряки, картопля) борти кузова [автомобіля] мають бути нарощені (Підручник шофера.., 1960, 306); // у знач. прикм. Нарощене жорно вкривають мішками або рогожами і так тримають, аж поки воно повністю висохне (Колг. Укр., 9, 1958, 43).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | нарощений | нарощена | нарощене | нарощені |
Родовий | нарощеного | нарощеної | нарощеного | нарощених |
Давальний | нарощеному | нарощеній | нарощеному | нарощеним |
Знахідний | нарощений, нарощеного | нарощену | нарощене | нарощені, нарощених |
Орудний | нарощеним | нарощеною | нарощеним | нарощеними |
Місцевий | на/у нарощеному, нарощенім | на/у нарощеній | на/у нарощеному, нарощенім | на/у нарощених |