напоготів
НАПОГОТІВ, присл. 1. У положенні готовності до стрільби. Андрій і Арон, тримаючи гвинтівки напоготів, попрямували до вершників (Бойч., Молодість, 1949, 95); Підійшов, взяв рушницю напоготів, ступнув кроків три - зірвався перепел. Олекса Іванович вистрілив (Вишня, II, 1956, 262).
2. Те саме, що напохваті 1. Та завжди в пам'яті своїй Часів колишніх анекдоти Від Ромула до наших днів Держав [Онєгін] для всіх напоготів (Пушкін, Є. Онє-гін, перекл. Рильського, 1949, 14).