наймитівський
НАЙМИТІВСЬКИЙ, а, е, рідко. Те саме, що наймитський. Звістка про наймитівський бунт блискавично облетіла шляхту і військо князя (Ле, Наливайко, 1940, 91).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | наймитівський | наймитівська | наймитівське | наймитівські |
Родовий | наймитівського | наймитівської | наймитівського | наймитівських |
Давальний | наймитівському | наймитівській | наймитівському | наймитівським |
Знахідний | наймитівський, наймитівського | наймитівську | наймитівське | наймитівські, наймитівських |
Орудний | наймитівським | наймитівською | наймитівським | наймитівськими |
Місцевий | на/у наймитівському, наймитівськім | на/у наймитівській | на/у наймитівському, наймитівськім | на/у наймитівських |