набудовувати
НАБУДОВУВАТИ, ую, уєш, недок., НАБУДУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Будувати у великій кількості. - Доводилось мені і скарби знаходить: багацько набудував я церков, монастирів (Стор., І, 1957, 345); Багато набудував колгосп "Перемога"! Після війни прийшли майже на голе місце (Коп., Подарунок, 1956, 8).
2. Те саме, що надбудовувати. Набудувати один поверх над будинком.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | набудовую | набудовуємо |
2 особа | набудовуєш | набудовуєте |
3 особа | набудовує | набудовують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | набудовуватиму | набудовуватимемо |
2 особа | набудовуватимеш | набудовуватимете |
3 особа | набудовуватиме | набудовуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | набудовував | набудовували |
Жіночий рід | набудовувала | |
Середній рід | набудовувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | набудовуймо | |
2 особа | набудовуй | набудовуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | набудовуючи | |
Минулий час | набудовувавши |