морожений
МОРОЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до морозити; // у знач. прикм. Пахощі міцної кави сповнюють літак, змішуючись іа запахами свіжої картоплі, мороженої риби (Перв., Дикий мед, 1963, 3); Ніч стала чорнильно-темною, запахи свіжого снігу, морожених трав, гнилуватого моху стали особливо відчутними (Собко, Кавказ, 1946, 110).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | морожений | морожена | морожене | морожені |
Родовий | мороженого | мороженої | мороженого | морожених |
Давальний | мороженому | мороженій | мороженому | мороженим |
Знахідний | морожений, мороженого | морожену | морожене | морожені, морожених |
Орудний | мороженим | мороженою | мороженим | мороженими |
Місцевий | на/у мороженому, мороженім | на/у мороженій | на/у мороженому, мороженім | на/у морожених |