маркувальний
МАРКУВАЛЬНИЙ, а, е, спец. Признач. для маркування (у 1 знач.). Маркувальна машина.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | маркувальний | маркувальна | маркувальне | маркувальні |
Родовий | маркувального | маркувальної | маркувального | маркувальних |
Давальний | маркувальному | маркувальній | маркувальному | маркувальним |
Знахідний | маркувальний, маркувального | маркувальну | маркувальне | маркувальні, маркувальних |
Орудний | маркувальним | маркувальною | маркувальним | маркувальними |
Місцевий | на/у маркувальному, маркувальнім | на/у маркувальній | на/у маркувальному, маркувальнім | на/у маркувальних |