ліви
ЛІВИ, ів, мн . Етнографічна група (раніше плем'я), що живе на узбережжі Ризької затоки в Латвійській РСР. Меченосці почали спустошувати територію Латвії і Естонії, яка називалась тоді Лівонією (за ім'ям лівів - одного з найбільших прибалтійських племен) (Іст. СРСР, І, 1957, 75).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ліви | |
Родовий | лівів | |
Давальний | лівам | |
Знахідний | лівів | |
Орудний | лівами | |
Місцевий | на/у лівах | |
Кличний | ліви |
лівіти
ЛІВІТИ, ію, ієш, недок. Ставати лівішим (див. лівий 2). Чоловік з горя "лівіє" і "несе свою голову" на яке-небудь рисковане [ризиковане] підприємство (Л. Укр., III, 1952, 744).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | лівію | лівіємо |
2 особа | лівієш | лівієте |
3 особа | лівіє | лівіють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | лівітиму | лівітимемо |
2 особа | лівітимеш | лівітимете |
3 особа | лівітиме | лівітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | лівів | лівіли |
Жіночий рід | лівіла | |
Середній рід | лівіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | лівіймо | |
2 особа | лівій | лівійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | лівіючи | |
Минулий час | лівівши |