лояльний
ЛОЯЛЬНИЙ, а, е. 1. Який тримається в межах законності (іноді лише формально). Як же се він, Макар Іванович, урядовець, людина офіціально лояльна, прилюдно виступить з цим у такій справі, що вже сама з себе трохи.. як би це сказати?.. ну трохи небезпечна! (Коцюб., І, 1955, 167); Необхідно і надалі держати твердий курс на залучення до активного радянського і громадського будівництва лояльних елементів української інтелігенції (КПУ в резол. і рішен., 1958, 259); // Який свідчить про таку поведінку. Старий знає, що небезпечність не скаламутить лояльного життя добродія Літка, й весело хихикає (Коцюб., І, 1955, 165); - Дехто, як ворог, таїть проти нього [начальника будівництва] далеко не лояльні настрої (Ле, Міжгір'я, 1953, 215).
2. Який коректно, доброзичливо ставиться до кого-, чого-небудь.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | лояльний | лояльна | лояльне | лояльні |
Родовий | лояльного | лояльної | лояльного | лояльних |
Давальний | лояльному | лояльній | лояльному | лояльним |
Знахідний | лояльний, лояльного | лояльну | лояльне | лояльні, лояльних |
Орудний | лояльним | лояльною | лояльним | лояльними |
Місцевий | на/у лояльному, лояльнім | на/у лояльній | на/у лояльному, лояльнім | на/у лояльних |