ликнути
ЛИКНУТИ, ликну, ликнеш, док., перех., діал . Однокр. до ликати. А я вийму горілочки фляшу.. Та як збігнуться усі святії: Гриць, Павло, Данило, Николай, Та як ликнуть они... То забудуть навіть за свій рай (Пісні та романси.., II, 1956, 156); Радувався [Тріщин], що вдалося йому ликнути вже раз м'ясо (Март., Тв., 1954, 404).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ликну | ликнемо |
2 особа | ликнеш | ликнете |
3 особа | ликне | ликнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | ликнув | ликнули |
Жіночий рід | ликнула | |
Середній рід | ликнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ликнімо | |
2 особа | ликни | ликніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | ликнувши |