крутобокий
КРУТОБОКИЙ, а, е. 1. Який має круті схили; майже прямовисний. Сниться їй десь край розкішний, Синє небо, берег пишний, ..І на скелі крутобокій З мур [мурів] кріпких палац високий (Щог., Поезії, 1958, 181); // Стрімкий. Друзі підійшли до балки, спускалися вниз по її крутобоких схилах (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 226).
2. З дуже опуклими боками. Він влаштувався .. на носі крутобокого козацького човна (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 102); На низеньких полицях лисніли бронзою крутобокі пудові гарбузи (Жур., До них іде.., 1952, 96).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | крутобокий | крутобока | крутобоке | крутобокі |
Родовий | крутобокого | крутобокої | крутобокого | крутобоких |
Давальний | крутобокому | крутобокій | крутобокому | крутобоким |
Знахідний | крутобокий, крутобокого | крутобоку | крутобоке | крутобокі, крутобоких |
Орудний | крутобоким | крутобокою | крутобоким | крутобокими |
Місцевий | на/у крутобокому, крутобокім | на/у крутобокій | на/у крутобокому, крутобокім | на/у крутобоких |