зронитися
ЗРОНИТИСЯ, зрониться, док., поет. Впасти, скотитися (перев. про сльози). Але жоден стогін, жодне ридання не вразило завзятців, і хіба-но крадькома, на чиїх-не-чиїх чорних, молодих, променистих очах набігла була сльоза неслухняна, та й та зронилася безгучно на землю... (Стар., Облога.., 1961, 13); О, скільки ран було На тім прекраснім тілі! Скільки сліз По стовбурі стрункому [берези] прокотилось, Аж поки не зронилася остання, Німого скону мовчазна сльоза! (Рильський, III, 1961, 170).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зронюся | зронимося |
2 особа | зронишся | зронитеся |
3 особа | зрониться | зроняться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зронився | зронилися |
Жіночий рід | зронилася | |
Середній рід | зронилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зронімося | |
2 особа | зронися | зроніться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | зронившись |