зживати
ЗЖИВАТИ і рідко ІЗЖИВАТИ, аю, аєш, недок., ЗЖИТИ, зживу, зживеш і рідко ІЗЖИТИ, ізживу, ізживеш, док., перех. 1. Позбуватися чого-небудь, переборювати, викорінювати щось. Ми знаємо - у нас багато недоліків, ми ці недоліки прагнемо зжити (Рад. Укр., 2.III 1957, 1).
@ Зживати (ізживати, зжити, ізжити) себе - відживати, ставати непотрібним. Людство не хоче і не буде миритися з системою капіталізму, яка історично зжила себе (Програма КПРС, 1961, 30).
2. Створюючи нестерпні умови, не давати можливості жити де-небудь.
@ Зживати (ізживати, зжити, ізжити) з (зо, зі) світу див. світ.
3. тільки док., розм. Прожити (вік, життя і т. ін.). - Покійниця добра була людина: вік з нею зжили, а не билися, не лаялися,- промовив він (Мирний, IV, 1955, 229).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зживаю | зживаємо |
2 особа | зживаєш | зживаєте |
3 особа | зживає | зживають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зживатиму | зживатимемо |
2 особа | зживатимеш | зживатимете |
3 особа | зживатиме | зживатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зживав | зживали |
Жіночий рід | зживала | |
Середній рід | зживало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зживаймо | |
2 особа | зживай | зживайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | зживаючи | |
Минулий час | зживавши |