задихано
ЗАДИХАНО. Присл. до задиханий. Іван та Михайло вбігли задихано в сіни і в напівтемряві стали шукати постолів та онуч (Козл., Весн. шум, 1952, 47); До вогнища підходить Марина. І одразу ж побачила Петра під шинелею. Задихано спитала: - Що з ним? (Головко, І, 1957, 464); * Образно. Невеличкий пароплав-буксир пахкав.. димом, задихано чмихав і хрипло, простуджено сюрчав (Донч., II, 1956, 88).