заготівка
ЗАГОТІВКА, и, ж., розм., рідко. 1. Те саме, що заготівля. - Що це так пахне приємно? - спитала Терезка. - Малина, - відповів Юрій Михайлович. - Тепер все село нею пахне... І грибами... У нас заготівка саме йде (Томч., Готель.., 1960, 251).
2. Те саме, що заготовка 2. - Ліпити я, власне, буду вдома, в своїй майстерні. А тут хіба що зроблю якісь заготівки (Гончар, І, 1954, 498).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | заготівка | заготівки |
Родовий | заготівки | заготівок |
Давальний | заготівці | заготівкам |
Знахідний | заготівку | заготівки |
Орудний | заготівкою | заготівками |
Місцевий | на/у заготівці | на/у заготівках |
Кличний | заготівко | заготівки |