забагатілий
ЗАБАГАТІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до забагатіти. У комедії «Мамаша» (1904 р.) Кропивницький, повторюючи давні мотиви про забагатілу селянську верхівку, показав і гостру класову боротьбу на селі (Збірник про Кроп., 1955, 123); Забагатілі на праці й крові простих людей - американські капіталісти хотіли б підгорнути під свою владу, під свій диктат і капіталістів усіх інших країн (Смолич, VI, 1959, 490).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | забагатілий | забагатіла | забагатіле | забагатілі |
Родовий | забагатілого | забагатілої | забагатілого | забагатілих |
Давальний | забагатілому | забагатілій | забагатілому | забагатілим |
Знахідний | забагатілий, забагатілого | забагатілу | забагатіле | забагатілі, забагатілих |
Орудний | забагатілим | забагатілою | забагатілим | забагатілими |
Місцевий | на/у забагатілому, забагатілім | на/у забагатілій | на/у забагатілому, забагатілім | на/у забагатілих |