жахний
ЖАХНИЙ, а, е. 1. Який навіває, викликає жах; жахливий, страхітливий. Місто спить, Млою густо повиті, Маячать кам'яниці жахні... (Стар., Поет. тв., 1958, 159); В сні не дають забутись жахні привиди (Коз., Зол. грамота, 1939, 3); Поволі, мов з туману, над жахним степом, де палали ворожі танки, здіймалась курява (Кучер, Чорноморці, 1956, 128).
2. Який виражає жах (у 1 знач.). Вона вибігла з хмари їдкого диму, дивилася на дівчат жахними очима, не в змозі вимовити й слова (Шиян, Гроза.., 1956, 736).
3. перен. Незвичайний, дуже великий, дуже сильний; жахливий, страшний. Потемрив їх [голоту] голод жахний, Надходить остання година... (Стар., Поет. тв., 1958. 222); Ви побачили б, який жахний переполох зчинився серед нашої братії! (Ле, Мої листи, 1945, 115); - Ви, пане Ханчуку, просто засліплені тим жахним шовінізмом, що виховував у вас австрійський цесаризм та руський царизм, - зітхнувши, проказав я (Досв., Вибр., 1959. 152); // Повний відчаю, переживання; нелюдський, несамовитий. - Ладен бігти світ за очі, ладен утопитися, вмерти, аби тільки не чути цього жахного тужіння безпорадної старої жінки (Ле, Мої листи, 1945, 173).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | жахний | жахна | жахне | жахні |
Родовий | жахного | жахної | жахного | жахних |
Давальний | жахному | жахній | жахному | жахним |
Знахідний | жахний, жахного | жахну | жахне | жахні, жахних |
Орудний | жахним | жахною | жахним | жахними |
Місцевий | на/у жахному, жахнім | на/у жахній | на/у жахному, жахнім | на/у жахних |
жахнути
ЖАХНУТИ, ну, неш, док., перех. і без додатка, розм. Сильно вдарити. - В обидві ноги, - намагаючись сховати усмішку, відповідає хлопець. - Як жахнуло снарядом по ногах! Я так і впав! (Багмут, Щасл. день... 1959, 100).
ЖАХНУТИ1 , ну, неш, док., перех. Однокр. до жахати1.
ЖАХНУТИ2 , ну, неш, док., діал. 1. Однокр. до жахати2. І в самого солома в сінях так і жахнула (Барв., Опов.., 1902, 458); Над головою торохнуло, земля загусла, спалахнуло повітря, жахнуло варом, оглушило, засліпило (Горд., І, 1959, 485).
2. Поспішно направитися, кинутися куди-небудь. Вовк так і жахнув у лозняк (Сл. Гр.).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | жахну | жахнемо |
2 особа | жахнеш | жахнете |
3 особа | жахне | жахнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | жахнув | жахнули |
Жіночий рід | жахнула | |
Середній рід | жахнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | жахнімо | |
2 особа | жахни | жахніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | жахнувши |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | жахну | жахнемо |
2 особа | жахнеш | жахнете |
3 особа | жахне | жахнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | жахнув | жахнули |
Жіночий рід | жахнула | |
Середній рід | жахнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | жахнімо | |
2 особа | жахни | жахніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | жахнувши |