епіграматичний
ЕПІГРАМАТИЧНИЙ, а, е. Прикм. до епіграма 2. У Климентія досить помітна схильність до каламбурів - типового прийому епіграматичної поезії (Рад. літ-во, 5, 1962, 86).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | епіграматичний | епіграматична | епіграматичне | епіграматичні |
Родовий | епіграматичного | епіграматичної | епіграматичного | епіграматичних |
Давальний | епіграматичному | епіграматичній | епіграматичному | епіграматичним |
Знахідний | епіграматичний, епіграматичного | епіграматичну | епіграматичне | епіграматичні, епіграматичних |
Орудний | епіграматичним | епіграматичною | епіграматичним | епіграматичними |
Місцевий | на/у епіграматичному, епіграматичнім | на/у епіграматичній | на/у епіграматичному, епіграматичнім | на/у епіграматичних |