ділене
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ділене | ділені |
Родовий | діленого | ділених |
Давальний | діленому | діленим |
Знахідний | ділений | ділені |
Орудний | діленим | діленими |
Місцевий | на/у діленому, діленім | на/у ділених |
Кличний | ділене | ділені |
ділений
ДІЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ділити. Запалай, мій вогнику крилатий,.. Як.. серця жар багатий, У житті не ділений ні з ким (Мал., II, 1956, 306); // у знач. ім. ділене, ного, с. Число, яке ділять, узяте для ділення. Якщо ділене й дільник помножити (або поділити) на те саме число, то частка не зміниться (Алг., І, 1956, 13).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | ділений | ділена | ділене | ділені |
Родовий | діленого | діленої | діленого | ділених |
Давальний | діленому | діленій | діленому | діленим |
Знахідний | ділений, діленого | ділену | ділене | ділені, ділених |
Орудний | діленим | діленою | діленим | діленими |
Місцевий | на/у діленому, діленім | на/у діленій | на/у діленому, діленім | на/у ділених |