дисциплінованість
ДИСЦИПЛІНОВАНІСТЬ, ності, ж. Властивість і якість за знач. дисциплінований; звичка, уміння дотримуватися дисципліни. Володимир Ілліч говорив, що, навчаючи дисципліни робітників і селян, керівні працівники повинні починати з самих себе. Особисто Ленін був зразком організованості і дисциплінованості (Ком. Укр., 5, 1960, 51).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дисциплінованість | дисциплінованості |
Родовий | дисциплінованості, дисциплінованости | дисциплінованостей |
Давальний | дисциплінованості | дисциплінованостям |
Знахідний | дисциплінованість | дисциплінованості |
Орудний | дисциплінованістю | дисциплінованостями |
Місцевий | на/у дисциплінованості | на/у дисциплінованостях |
Кличний | дисциплінованосте | дисциплінованості |