голографія
ГОЛОГРАФІЯ, -ї, ж. Спосіб записування просторової структури світлової хвилі та одержання об'ємного зображення об'єкта; він оснований на інтерференції хвиль – явища, що спостерігається при складенні поперечних хвиль (світових, звукових та ін.) або при посиленні хвиль в одних точках документа та послабленні в інших в залежності від різності фаз інтерферуючих хвиль.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | голографія | голографії |
Родовий | голографії | голографій |
Давальний | голографії | голографіям |
Знахідний | голографію | голографії |
Орудний | голографією | голографіями |
Місцевий | на/у голографії | на/у голографіях |
Кличний | голографіє | голографії |