возій
ВОЗІЙ, я, ч. Той, хто возить, перевозить що-небудь. - А ви веселіше повертайтеся, щоб дощ не перешкодив! - звернувся він до возіїв, які возили широкі труби і розкладали їх вздовж викопаного рівчака (Коп., Подарунок, 1956, 8); Возій (шофер) здає зерно і два примірники накладної на склад комірникові колгоспу (Колг. енц., II, 1956, 129).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | возій | возії |
Родовий | возія | возіїв |
Давальний | возієві, возію | возіям |
Знахідний | возія | возіїв |
Орудний | возієм | возіями |
Місцевий | на/у возії | на/у возіях |
Кличний | возію | возії |