виродження
ВИРОДЖЕННЯ, я, с. Стан за знач. вироджуватися. Ідейне виродження мистецтва імперіалістичної буржуазії, деструкція його форми є безпосереднім наслідком і виразом прогресуючого загнивання культури капіталізму (Ком. Укр., 5, 1960, 64); Тополя пірамідальна розмножується у нас весь час вегетативно-стебловими живцями, що й призвело її до виродження (Наука.., 4, 1961, 39).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | виродження | виродження |
Родовий | виродження | вироджень |
Давальний | виродженню | виродженням |
Знахідний | виродження | виродження |
Орудний | виродженням | виродженнями |
Місцевий | на/у виродженні | на/у виродженнях |
Кличний | виродження | виродження |