вимисел
ВИМИСЕЛ, слу, ч. 1. Те, що вигадане, чого немає в дійсності. [Форкіада:] Ще славлять, ніби двійником являлась ти, - Тебе і в Трої, і в Єгипті бачили. [Єлена:] Облиш химерні вигадки та вимисли (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 350).
2, літ. Те, що створене уявою, фантазією письменника, один із засобів творення художніх образів і картин життя. Художній вимисел - це не вигадування того, чого нема в житті, а зображення реального в його можливому розвитку (Мист., 2, 1956, 18).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вимисел | вимисли |
Родовий | вимислу | вимислів |
Давальний | вимислові, вимислу | вимислам |
Знахідний | вимисел | вимисли |
Орудний | вимислом | вимислами |
Місцевий | на/у вимислі | на/у вимислах |
Кличний | вимисле | вимисли |
вимислити
ВИМИСЛИТИ див. вимишляти.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вимислю | вимислимо |
2 особа | вимислиш | вимислите |
3 особа | вимислить | вимислять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вимислив | вимислили |
Жіночий рід | вимислила | |
Середній рід | вимислило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вимислімо | |
2 особа | вимисли | вимисліть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | вимисливши |