буряківник
БУРЯКІВНИК, а, ч. Фахівець у галузі вирощування буряків.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | буряківник | буряківники |
Родовий | буряківника | буряківників |
Давальний | буряківникові, буряківнику | буряківникам |
Знахідний | буряківника | буряківників |
Орудний | буряківником | буряківниками |
Місцевий | на/у буряківнику, буряківникові | на/у буряківниках |
Кличний | буряківнику | буряківники |