бесемерівець
БЕСЕМЕРІВЕЦЬ, вця, ч. Робітник сталеплавильного виробництва; сталевар. Перевиконали завдання першого дня нового року бесемерівці заводу імені Петровського (Рад. Укр., 3.I 1962, 1).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бесемерівець | бесемерівці |
Родовий | бесемерівця | бесемерівців |
Давальний | бесемерівцеві, бесемерівцю | бесемерівцям |
Знахідний | бесемерівця | бесемерівців |
Орудний | бесемерівцем | бесемерівцями |
Місцевий | на/у бесемерівці, бесемерівцеві | на/у бесемерівцях |
Кличний | бесемерівцю | бесемерівці |