ас
АС, а, ч., розм. Льотчик-винищувач, який відзначається літальною і бойовою майстерністю. Льотчик кріпкий був. Ас! (Вишня, І, 1956, 256).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ас | аси |
Родовий | аса | асів |
Давальний | асові, асу | асам |
Знахідний | аса | асів |
Орудний | асом | асами |
Місцевий | на/у асі, асові | на/у асах |
Кличний | асе | аси |
ася
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | Ася | Асі |
Родовий | Асі | Ась |
Давальний | Асі | Асям |
Знахідний | Асю | Ась |
Орудний | Асею | Асями |
Місцевий | на/у Асі | на/у Асях |
Кличний | Асю | Асі |