асасини
АСАСИНИ, -ів, мн. Таємна войовнича організація нізаритської гілки мусульманської секти ісмаїлітів; виникла наприкінці 11-го ст. і діяла на території Ірану, Сирії та Лівану до середини 13-го ст.; асасинам вдалося створити власну державу, що складалася з низки фортець та володінь, розкиданих по землям Близького Сходу; fсасини широко застосовували шантажі, вбивства.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | асасини | |
Родовий | асасинів | |
Давальний | асасинам | |
Знахідний | асасинів | |
Орудний | асасинами | |
Місцевий | на/у асасинах, асасинів | |
Кличний | асасини |
асасин
АСАСИН, -а, ч. Див. асасини.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | асасин | асасини |
Родовий | асасина | асасинів |
Давальний | асасинові, асасину | асасинам |
Знахідний | асасина | асасинів |
Орудний | асасином | асасинами |
Місцевий | на/у асасині, асасинові | на/у асасинах |
Кличний | асасине | асасини |