трюк
ТРЮК, у, ч . 1. Складний цирковий номер. Сліпучо-яскраве світло арени, бравурна музика, карколомні трюки, які часто виконувались з великим риском для життя, - все це було для глядачів чимось таємничим (Ткач, Арена, 1960, 67).
2. Вправний ефектний прийом у різних видах мистецтва. Трюк - найбільш характерний для буржуазних комедій прийом, щоб викликати сміх (Укр.. кіно-мист., II, 1959, 87); Самодіяльним митцям часто важко оволодіти високою культурою танцю внаслідок надмірного захоплення складними технічними рухами, так званими трюками (Нар. тв. та етн., 6, 1968, 94).
Кінематографічний трюк - прийом в кіно з використанням різних технічних засобів, коли треба досягти фантастичного або комічного ефекту та коли звичайна зйомка небезпечна для життя акторів.
3. перен. Спритна витівка, хитрий несподіваний прийом, виверт. - Цікаво, який вони [меншовики та есери] сьогодні трюк викинуть? - спитав солдат Одуд. - Зірвуть засідання.., - переконано сказав Кузнецов (Головко, II, 1957, 543).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | трюк | трюки |
Родовий | трюку | трюків |
Давальний | трюкові, трюку | трюкам |
Знахідний | трюк | трюки |
Орудний | трюком | трюками |
Місцевий | на/у трюку | на/у трюках |
Кличний | трюку | трюки |
трюковий
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | трюковий | трюкова | трюкове | трюкові |
Родовий | трюкового | трюкової | трюкового | трюкових |
Давальний | трюковому | трюковій | трюковому | трюковим |
Знахідний | трюковий, трюкового | трюкову | трюкове | трюкові, трюкових |
Орудний | трюковим | трюковою | трюковим | трюковими |
Місцевий | на/у трюковому, трюковім | на/у трюковій | на/у трюковому, трюковім | на/у трюкових |