розписка
РОЗПИСКА, и, ж. 1. Дія за знач. розписати, розписувати 1-3.
2. Документ з підписом, який засвідчує одержання чого-небудь. - Завтра зранку підемо до волості. Писар напише нам розписку, а я вам заплачу по тій розписці гроші,- сказав Мотуз (Н.-Лев., IV, 1956, 200).
@ Здавати (здати) під розписку - здавати щось кому-небудь, вимагаючи письмового свідчення про це.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розписка | розписки |
Родовий | розписки | розписок |
Давальний | розписці | розпискам |
Знахідний | розписку | розписки |
Орудний | розпискою | розписками |
Місцевий | на/у розписці | на/у розписках |
Кличний | розписко | розписки |