осокір
ОСОКІР, кора, ч. Високе листяне дерево родини вербових з добре розвиненою кроною; чорна тополя. Скинула [Гаїнка] черевики й побрела через неглибоку, чисту, як сльоза, течійку, що бігла попід вербами рясними та осокорами високими (Гр., II, 1963, 376); Коли Степан Васильович добіг до долини, він під чорними осокорами побачив, як, борюкаючись, гнулись додолу дві постаті (Стельмах, І, 1962, 583).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | осокір | осокори |
Родовий | осокора | осокорів |
Давальний | осокорові, осокору | осокорам |
Знахідний | осокір | осокори |
Орудний | осокором | осокорами |
Місцевий | на/у осокорі | на/у осокорах |
Кличний | осокоре | осокори |
осокоровий
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | осокоровий | осокорова | осокорове | осокорові |
Родовий | осокорового | осокорової | осокорового | осокорових |
Давальний | осокоровому | осокоровій | осокоровому | осокоровим |
Знахідний | осокоровий, осокорового | осокорову | осокорове | осокорові, осокорових |
Орудний | осокоровим | осокоровою | осокоровим | осокоровими |
Місцевий | на/у осокоровому, осокоровім | на/у осокоровій | на/у осокоровому, осокоровім | на/у осокорових |