настойка
НАСТОЙКА, и, ж. 1. Горілка або спирт, настояний на ягодах, плодах, травах. [Сотник:] Наготуй нам снідання, та щоб більш було настойок, запіканок, наливок (Стор., І, 1957, 291); Писар вийняв з шаховки під мисником пляшку настойки і поставив на столі (Н.-Лев., IV, 1956, 136).
2. Те саме, що настій 1. Настойка з полиневого цвіту виганяє з тіла будь-яку лихоманку (Ю. Янов., І, 1958, 104); Для лікування хворих телят у господарстві застосовували.. настойку опію (Соц. твар., 1, 1956, 51).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | настойка | настойки |
Родовий | настойки | настойок |
Давальний | настойці | настойкам |
Знахідний | настойку | настойки |
Орудний | настойкою | настойками |
Місцевий | на/у настойці | на/у настойках |
Кличний | настойко | настойки |