мстити
МСТИТИ, мщу, мстиш, недок. Те саме, що мститися. У краї здійметься війна. - Не задрижить гішпанка [іспанка] жвава; Убито друга - мстить вона (Граб., І, 1959, 233); Одурили його, поставили не туди - і от мучився він тепер. Мстив усім за дисгармонію свого життя (Хотк., II, 1966, 192); Нате вам за Україну! Мстити вам [фашистам] я не покину, поки й житиму сама! (Тич., II, 1957, 100).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | мщу | мстимо |
2 особа | мстиш | мстите |
3 особа | мстить | мстять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | мститиму | мститимемо |
2 особа | мститимеш | мститимете |
3 особа | мститиме | мститимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | мстив | мстили |
Жіночий рід | мстила | |
Середній рід | мстило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | мстімо | |
2 особа | мсти | мстіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | мстячи | |
Минулий час | мстивши |