міст
МІСТ, моста і мосту, ч. 1. Споруда для переїзду або переходу через річку, залізницю, автомагістраль, яр і т. ін. Нева Тихесенько кудись несла Тоненьку кригу попід мостом (Шевч., II, 1953, 358); - Кругом палацу глибока канава, на канаві міст (Н.-Лев., III, 1956, 293); Коли червона кіннота підійшла до Дніпра, міст перед нею був готовий (Гончар, II, 1959, 233); // у знач. присл. мостом. У вигляді моста. Якось у косовицю з самого ріжка левади він побачив, як веселка мостом лягла на тополі (Стельмах, І, 1962, 104); * Образно. Міст від серця людини до серця людини - щось значніше, ніж споруда з бетону і сталі, яка єднає два береги (Рибак, Час.., 1960, 177).
2. перен. Те, що є проміжним між чим-небудь, що з'єднує щось. Харків, славна батьківщина перших радянських тракторів, проклав широкий міст у майбутнє своїм гігантським атомним центром (Ком. Укр., 7, 1965, 68).
3. спорт. Положення тіла з вигнутою догори грудною кліткою і з упором на долоні й п'яти.
4. спец. Частина шасі автомашини, трактора. Водієві часто доводилось включати в допомогу задньому мосту й передній (Дмит., Розлука, 1957, 272); Все частіше шоферові доводилось вмикати обидва мости, і газик, підіймаючи білу куряву, пробивався через кучугури та замети (Збан., Переджнив'я, 1955, 67).
5. діал. Поміст, підлога. Молодицям по світлицях Мости шарувати, Малим дітям пір'я драти І тютюн в'язати (Нар. лірика, 1956, 88).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | міст | мости |
Родовий | моста, мосту | мостів |
Давальний | мостові, мосту | мостам |
Знахідний | міст | мости |
Орудний | мостом | мостами |
Місцевий | на/у мосту, мості | на/у мостах |
Кличний | мосте | мости |
мостовий
МОСТОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до міст 1. Гірлянди мостових ліхтарів вигнутим ланцюгом відбивались на чорній поверхні ріки (Дмит., Розлука, 1957, 99).
^ Мостовий перевантажувач - підіймальний механізм, яким перевантажують численні вантажі; складається з горизонтальної мостової ферми, що спирається на дві підпори, котрі переміщуються по рейках, і вантажного візка або рухомого поворотного крана, що пересувається вздовж ферми.
2. у знач. ім. мостова, вої, ж., розм. Те саме, що брук. Гладкі та високі коні.. кресали ясними підковами об кам'яну мостову (Мирний, III, 1954, 256); Зліва, справа - тротуари. Поміж ними - мостова (Мур., Наша вулиця, 1949, 3).
3. у знач. ім. мостовий, вого, ч., заст. Той, хто збирає податок за проїзд через міст. На мосту їх затримували.. Та комонники не слухали мостових (Міщ., Сіверяни, 1961, 151).
4. у знач. ім. мостове, вого, с ., заст. Податок за проїзд через міст.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | мостовий | мостова | мостове | мостові |
Родовий | мостового | мостової | мостового | мостових |
Давальний | мостовому | мостовій | мостовому | мостовим |
Знахідний | мостовий, мостового | мостову | мостове | мостові, мостових |
Орудний | мостовим | мостовою | мостовим | мостовими |
Місцевий | на/у мостовому, мостовім | на/у мостовій | на/у мостовому, мостовім | на/у мостових |