лігурійці
ЛІГУРІЙЦІ, -ів, мн. Збірна назва стародавніх племен, що жили в середині І тис. до н. е. у північно-західній Італії та південно-східній Галії.
лігурієць
ЛІГУРІЄЦЬ, -йця, ч. Див. лігурійці.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | лігурієць | лігурійці |
Родовий | лігурійця | лігурійців |
Давальний | лігурійцеві, лігурійцю | лігурійцям |
Знахідний | лігурійця | лігурійців |
Орудний | лігурійцем | лігурійцями |
Місцевий | на/у лігурійці, лігурійцеві | на/у лігурійцях |
Кличний | лігурійцю | лігурійці |
лігурійка
ЛІГУРІЙКА, -и, ж. Див. лігурійці.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | лігурійка | лігурійки |
Родовий | лігурійки | лігурійок |
Давальний | лігурійці | лігурійкам |
Знахідний | лігурійку | лігурійок |
Орудний | лігурійкою | лігурійками |
Місцевий | на/у лігурійці | на/у лігурійках |
Кличний | лігурійко | лігурійки |