злоститися
ЗЛОСТИТИСЯ, злощуся, злостишся, недок., без додатка і на кого - що. Відчувати злість, роздратування; злитися. Поки Петько шукав авто, ми стояли на розі і злостилися (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 362); - Чого ж ти боїшся в білий день? - вже злостилася Мариня, якій потрібно було вийти погодувати молоденьких качат (Вільде, Сестри.., 1958, 356); - Чого це я повинен нарікати на свою долю і злоститися на людей тільки за те, що вони здорові, а я каліка? (Тют., Вир, 1964, 199); Артем весь час нервово жував свою нижню губу, ніби він на неї чомусь злостився (Панч, II, 1956, 42).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | злощуся | злостимося |
2 особа | злостишся | злоститеся |
3 особа | злоститься | злостяться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | злоститимуся | злоститимемося |
2 особа | злоститимешся | злоститиметеся |
3 особа | злоститиметься | злоститимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | злостився | злостилися |
Жіночий рід | злостилася | |
Середній рід | злостилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | злостімося | |
2 особа | злостися | злостіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | злостячись | |
Минулий час | злостившись |