зверхньо
ЗВЕРХНЬО. Присл. до зверхній 2 - 4. - Дам вам змогу зверхньо оглянути мої володіння і продемонструю кілька схем і картотек (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 25); Нонна Василівна.. до мене ставилася хоч і зверхньо, однак дружньо (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 72); Іван Іванович Горобець, який завжди поводився зі мною зверхньо, дещо зазнайкувато, голос якого найчастіше звучав повчально і безапеляційно, йде поруч якось бочком, говорить солодко, заглядає питально у вічі (Збан., Малин. дзвін, 1958, 322); Оксана зверхньо глянула у мій бік, і, ніби між іншим, кинула: - Миршавий, але бувають гірші (Логв., Давні рани, 1961, 170); - Я ціную, товаришу Рясний, наявне в тобі почуття гумору,- зверхньо відзначає Гриня (Гончар, Тронка, 1963, 114).