заміський
ЗАМІСЬКИЙ, а, е. Який знаходиться поблизу міста, за його околицями. Швидко поминувши заміські вілли й виноградники, Петру вийшов в поле (Чаб., Балкан. весна, 1960, 63); Лемент паровозів чуло вже ціле місто, чули міські околиці, чули й заміські виселки та хутори (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 6.6); // Який відбувається за межами міста, пов'язаний з виїздом з міста. Бронников теж разом з килигеївцями брав участь у заміській операції (Гончар, II, 1959, 106).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | заміський | заміська | заміське | заміські |
Родовий | заміського | заміської | заміського | заміських |
Давальний | заміському | заміській | заміському | заміським |
Знахідний | заміський, заміського | заміську | заміське | заміські, заміських |
Орудний | заміським | заміською | заміським | заміськими |
Місцевий | на/у заміському, заміськім | на/у заміській | на/у заміському, заміськім | на/у заміських |