дислокувати
ДИСЛОКУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., перех. Робити дислокацію; розміщувати збройні сили на певній території.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дислокую | дислокуємо |
2 особа | дислокуєш | дислокуєте |
3 особа | дислокує | дислокують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дислокуватиму | дислокуватимемо |
2 особа | дислокуватимеш | дислокуватимете |
3 особа | дислокуватиме | дислокуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | дислокував | дислокували |
Жіночий рід | дислокувала | |
Середній рід | дислокувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дислокуймо | |
2 особа | дислокуй | дислокуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | дислокуючи | |
Минулий час | дислокувавши |