будування
БУДУВАННЯ, я, с. 1. тільки одн. Дія за знач. будувати 1, 2. Андрій був як у гарячці. Йому здавалось, що все йде дуже помалу, що будуванню кінця не буде (Коцюб., II, 1955, 39); Він захоплений не тільки процесом будування, а й ефектом від нього! (Ле, Міжгір'я, 1953, 355).
2. Готова будівля, споруда. Студент.. почав розказувати про старинні будування в Азії і в Європі (Н.-Лев., І, 1956, 366); Хто руйнує, - по тім зостається руїна, ..Хто будує, - лиша по собі будування (Гр., 1, 1963, 125).
3. тільки одн. Характер, особливості, стиль будови; архітектура. Кладовище в Мадріді.. Збоку гранітна каплиця стародавнього будування (Л. Укр., III, 1952, 390).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | будування | будування |
Родовий | будування | будувань |
Давальний | будуванню | будуванням |
Знахідний | будування | будування |
Орудний | будуванням | будуваннями |
Місцевий | на/у будуванні | на/у будуваннях |
Кличний | будування | будування |