БЕЗЛИЧНИЙ, а, е, діал. Безсоромний, безстидний. [Матрона (соромливо закриваючись) :] Матрона варвара цілує! Ганьба! .. [Патрицій:] А чоловік стоїть і - хоч би слово! Безлична секта... (Л. Укр., II, 1951, 539); Нагнічений і злобний погляд ще раз прошив водяві, безличні очі (Кач., II, 1958, 330).